2П24
| 2П24 | |
|---|---|
 Пускова установка 2П24 з двома ракетами 3М8 в Музеї ВПС ЗСУ в м. Вінниця | |
| Тип | Самохідна пускова установка |
| Історія використання | |
| На озброєнні | з 1965 року |
| Оператори |  СРСР |
| Історія виробництва | |
| Виробник | СРСР Україна Росія |
| Виготовлення | з 1965 року |
| Виготовлена кількість | близько 1350[1] |
| Характеристики | |
| Вага | 28,5 18,7 без ракет |
| Довжина | 7100 |
| Ширина | 3250 |
| Висота | 2722 4655 з ракетами |
| | |
| Підвищення | +10..+60 |
| Траверс | -60..+60 |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | до 50 |
| Приціл | ТКН-3А |
| | |
| Броня | протикульова 14..17 мм |
Другорядне озброєння | додатково: 2 х ЗКР 3М8 |
| Двигун | В-105-В 400 |
| Підвіска | індивідуальна, торсіонна з гідравлічними амортизаторами телескопічного типу в підвісках 1-го та 7-го катків тиск на ґрунт: 0,65 |
| Дорожній просвіт | 450 |
| Паливо | дизельне |
| Швидкість | шосе: 63,4 бездоріжжя: 25..27 |
| Прохідність | підйом: 28 рів: 2,5..3 брід: 1,0 |
| | |
 2П24 у Вікісховищі | |
2П24 — радянська самохідна пускова установка ЗРК 2К11 «Круг».
Опис конструкції
Пускова установка була призначена для запуску зенітної ракети (ЗКР) 3М8 зенітного ракетного комплексу (ЗРК) 2К11 «Круг». Артилерійська частина 2П24 складалася з опорної балки. У хвостовій частині балки на шарнірах було закріплено спеціальну стрілу з кронштейнами. На кронштейнах знаходилися напрямні для запуску ЗКР. У положенні «на марші» ракети були закріплені додатковими опорами, які також перебували на стрілі. Для надійної фіксації ракет, спереду була опора спеціальної конструкції. Через велику висоту пускової установки були проблеми з проходженням під мостами, тому для зниження висоти при русі верхня консоль стабілізатора могла демонтуватися[2].
Стріла з ракетами піднімалася за допомогою двох гідроциліндрів і забезпечувала вертикальний кут наведення в діапазоні від +10 до +60°, під час запуску ракет бойовий розрахунок знаходився всередині пускової установки[3].
Ходова частина
Шасі мало позначення за класифікацією ДБТУ «Об'єкт 123» і було семикатковою модифікацією базового шасі САУ СУ-100П[4].
Оператори
Див. основну статтю 2К11 «Круг»: Оператори
Література
- М. В. Павлов, И. В. Павлов. Отечественные бронированные машины 1945—1965 гг. // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва : Техинформ, 2009. — № 8 (20 травня). — С. 56.
- Гусеничный транспортёр ГМ-123. Техническое описание = Transporter gąsienicowy GM-123. Opis techniczny. — Издание на польском языке. — Варшава : Wydawnictwo ministerstwa oborony narodowej, 1978. — 353 с.
Див. також
2К11 «Круг» — радянський зенітний ракетний комплекс.
Примітки
- ↑ Ленский А. Г., Цыбин М. М. Советские сухопутные войска в последний год Союза ССР. — С.-Пб. : B&K, 2001. — С. 38. — ISBN 5-93414-063-9.
- ↑ Вестник ПВО: САМОХОДНЫЙ ЗЕНИТНЫЙ РАКЕТНЫЙ КОМПЛЕКС 2К11 "КРУГ" (SA-4 GANEF). Архів оригіналу за 31 липня 2009. Процитовано 3 листопада 2010.
- ↑ Вестник ПВО: САМОХОДНЫЙ ЗЕНИТНЫЙ РАКЕТНЫЙ КОМПЛЕКС 2К11 "КРУГ" (SA-4 GANEF). Архів оригіналу за 31 липня 2009. Процитовано 3 листопада 2010.
- ↑ Вестник ПВО: САМОХОДНЫЙ ЗЕНИТНЫЙ РАКЕТНЫЙ КОМПЛЕКС 2К11 "КРУГ" (SA-4 GANEF). Архів оригіналу за 31 липня 2009. Процитовано 3 листопада 2010.
Посилання
- Зброя Росії: «Круг» (2К11, SA-4, Ganef), військовий зенітний ракетний комплекс середньої дальності Архівна копія
- Вісник ППО: САМОХІДНИЙ ЗЕНІТНИЙ РАКЕТНИЙ КОМПЛЕКС 2К11 «КРУГ» (SA-4 GANEF) Архівна копія
- ЗЕНІТНИЙ РАКЕТНИЙ КОМПЛЕКС 2К11 «КРУГ»
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
