Jagdpanther
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. |
«Ягдпантера» (нім. Jagdpanther; Sd. Kfz. 173) — важка по масі німецька самохідна артилерійська установка (САУ) класу винищувачів танків часів Другої світової війни.
«Ягдпантера» сконструйована на базі танка «Пантера» PzKpfw V Ausf. G і має компонування, близьку до компонування радянської ПТ-САУ СУ-85 (низький корпус досконалої конфігурації). Для важкої машини «Ягдпантера» володіла хорошою швидкістю і прохідністю. З іншого боку, самоходка успадкувала від базової машини ряд недоліків, в першу чергу невисоку механічну надійність і відносно тонку бортову броню.
З жовтня 1943 заводами MIAG (Брауншвейг), MNH (Ганновер), MBA (Потсдам) вироблено 413 «Ягдпантер» (з січня 1944 по 1945 рік — 392).
За відомчим рубрикатором міністерства озброєнь Німеччини самоходка позначалася як Sd.Kfz. 173 Panzerjäger V Jagdpanther. З жовтня по 29 листопада 1943 називалася Panzerjäger 8,8 cm auf Panther I.
Серійне виробництво
Серійний випуск «Ягдпантери» налагодили на заводі MIAG в Брауншвейгу. Перші «Ягдпантери» навряд чи можна назвати серійними, так як місячний випуск склав усього кілька машин. У березні 1944 року випустили всього 8 машин. Виробництво відставало від графіка в 2-3 рази. В результаті червневого нальоту союзників завод серйозно постраждав і випустив того місяця всього 6 «Ягдпантери». У жовтні завод MIAG піддався нової атаки з повітря, наслідком чого жовтневий випуск склав всього 8 «Ягдпантери». Все це змусило Waffen Amt залучити до випуску «Ягдпантери» нових виробників. Вибір був зроблений на користь фірми MNH (Maschinenfabrik Niedersachsen) з Ганновера, яка до того часу брала участь у випуску «Пантер». Фірма MNH випустила в листопаді 1944 року 20 «Ягдпантери» і ще 14 в грудні. До випуску також залучили завод MBA (Maschinenfabrik Bahnbedarf) в Потсдамі. Перші «Ягдпантери» в MBA випустили в грудні 1944 року. Сам MBA «Пантери» не випускав, але був субпідрядником фірми «Даймлер-Бенц».
У січні 1945 місячний випуск склав MIAG — 35 машин, MNH — 35 машин, MBA — 2 машини.
Незважаючи на бомбардування і нестачу робочих рук, Департамент озброєнь планував збільшити випуск «Ягдпантери» — в лютому планувалося випустити 70 машин (на ділі випустили тільки 42 машини), а до червня 1945 довести місячний випуск до 100 машин.
Головним постачальником «Ягдпантери» повинен був стати завод MIAG — 60 машин щомісяця, а MNH і MBA — по 20 машин.
Гармати 8,8 cm Pak 43/3 L/71 виготовляли заводи фірми Dortmund-Hoerder-Huettenverein AG в Лібштадте і Дортмунді. Корпуси збирала фірма Brandenburger Eisenwerke GmbH з Бранденбурга.
Модифікації
Протягом всього процесу виробництва, в конструкцію «Ягдпантери» вносилися такі зміни: були прибрані пістолетні порти; доданий гранатомет Nahverteidigungswaffe для ближнього бою, встановлений на даху; видалений лівий перископ водія; додані кронштейни на люку, що забезпечував доступ до двигуна; перенесений на інше місце домкрат; додані труби охолодження двигуна; ствол гармати став складатися з двох частин, що спрощувало процедуру його заміни; доданий циммерит; посилена амбразура кріплення гармати; доданий броньований захист вихлопних труб; перенесенно ящик кріплення ЗІП з борту на задню частину рубки.
- Перша модифікація — це ранні машини, що мали монолітний ствол гармати Pak 43/2, маску, приварену до лобовій броні і два перископа в механіка-водія.
- Друга модифікація — гармата Pak 43/3 і один перископ в механіка-водія.
- Третя модифікація — нова маска гармати, кріпиться болтами, надмоторнаа бронеплита від танка PzKpfw V Ausf. G та інші дрібні відмінності.
«Ягдпантери» серійно випускалася в двох модифікаціях, що відрізнялися деталями установки гармати (гармата стала складатися з двох частин) і маски.
Де можна побачити
У наші дні в різних музеях експонується 10 «Ягдпантер»:
- Франція — Musée des Blindé в Сомюре.
- Велика Британія — Імперський військовий музей в Лондоні.
- Німеччина — Sinsheim Auto & Technik Museum Sinsheim, Panzermuseum Munster.
- Швейцарія — в танковому музеї в місті Туні.
- США — у музеї Абердинського полігону.
- Росія — Бронетанковий музей в Кубинці.
В комп'ютерних іграх
«Ягдпантера» фігурує у великій кількості комп'ютерних ігор різноманітних жанрів — в симуляторах бронетанкової та авіатехніки (як мета), стратегіях реального часу. За своїм бронюванню та озброєнню її подання в грі є одним з найпотужніших ігрових юнітів, що певною мірою відповідає дійсності.
«Ягдпантеру» можна побачити в стратегіях реального часу «Бліцкриг» і «Sudden Strike» («Протистояння»). Варто відзначити, що відображення особливостей використання винищувачів танків у цих іграх далеко від реальності. Найбільш достовірно цей важкий винищувач танків відображений в іграх «Друга світова» і «Company of Heroes».
«Ягдпантеру» також можна побачити в MMO-грі World of Tanks.
Див. також
- Jagdpanzer
Посилання
- Дмитрий Пятахин. «Ягдпантера». Лучший немецкий истребитель танков [Архівовано 8 серпня 2013 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
