Carmina Burana

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (березень 2015)
Про кантату Карла Орфа див. Карміна Бурана.
«Колесо фортуни» — одна з мініатюр рукопису «Carmina Burana»

Carmina Burana («Карміна Бурана»), також відомий як Кодекс Буранус (лат. Codex Buranus) — ілюстрований манускрипт, що являє собою рукописну поетичну збірку. Нині перебуває в Мюнхені. Назва манускрипту на латині означає «Пісні Боєрна» (середньовічний монастир Боєрн[en], нині в Бенедиктбоєрні, Баварія, де рукопис знайшли 1803 року).

У 1847 році вперше рукопис опублікував І. А. Шмеллер, який і дав збірникові назву «Carmina Burana».

Опис

Це найвідоміша збірка поезії вагантів, або голіардів, — середньовічних мандрівних поетів. Складено в Південній Німеччині в XIII столітті, налічує 315 текстів різного обсягу. Близько 40 віршів збірки забезпечені адіастематичними невмами, щоі не піддаються розшифровці.

Більшість віршів — латинською мовою, деякі на середньонімецькому діалекті, зі вставками давньофранцузької. У той час латинська була мовою міжнаціонального спілкування для мандрівних школярів, університетів і теологів у всій Західній Європі, проте поширення встигли отримати вже і аналогічні вірші на національних мовах, а також макаронічна поезія, де чергуються латинські, і німецькі (чи давньофранцузькі) рядки. У збірник входять твори кількох поетів, таких як Петер з Блуа, Вальтер Шатильонський, Філіп Канцлер, а також анонімний поет, який увійшов в історію як Архипіїта Кельнський.

Склад збірки:

  • Пісні повчальні й сатиричні (Carmina moralia et satirica)
  • Пісні любовні (Carmina amatoria)
  • Застільні пісні (Carmina potoria, літер. Пісні під час випивки; жартівлива «Богослужіння гравців»)
  • Театралізовані паралітургічні подання (Ludi, букв. «ігри»)
  • Доповнення (Supplementum; пісні німецькою мовою; літургійні драми та ін.)

Тексти ще однієї частини (Carmina ecclesiastica, церковні пісні) не збереглися.

Сучасне використання мотивів

У 1935 році німецький композитор Карл Орф поклав 24 вірші на власну музику, також названу «Карміна Бурана». Найвідоміший уривок «Фортуна» виконувався і виконується досі різними музикантами. Так само на вірші «Carmina Burana» писали музику і створювали концептуальні альбоми такі гурти напрямків фолк і фолк-метал як Corvus Corax, Saltatio Mortis, Djembe, Drolls, Wolfmare, In Extremo, Tanzwut, Therion, Folk Stone, Faun і багато інших, а пісня «In Taberna» стала однією з найпопулярніших серед сучасних гуртів, які грають середньовічну народну музику.

Популярна пісня «У французькій стороні…» («Прощання з Швабією») є вільним перекладом пісні вагантів «Hospita in Gallia» із збірки «Carmina Burana» (автор перекладу — Лев Гінзбург, музика Давида Тухманова).[1][2]

«Карміна Бурана» — балет у виконанні Імперського російського балету[3] (режисер Гедимінас Таранда, композитор Карл Орф, хореограф Мурдмаа Травень-Естер).

Примітки

  1. У ФРАНЦУЗЬКІЙ СТОРОНІ…. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 14 березня 2015.
  2. Про вагантів[недоступне посилання з червня 2019]
  3. Карміна Бурана Імперського Російського балету. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015.

Посилання

  • Carmina Burana (електронна версія оригінального латинського тексту) [Архівовано 20 травня 2011 у Wayback Machine.]
  • Стаття про історію і тематиці рукописи Carmina Burana [Архівовано 28 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Скан-копії рукопису [Архівовано 11 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  • Імперський Російський балет
Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Вікісховище · Liber Liber
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
International Music Score Library Project · LyricsTranslate · MusicBrainz · MusicBrainz · MusicBrainz
Література та бібліографія
Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса
Тематичні сайти
Quora
Словники та енциклопедії
Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · Cultureel Woordenboek · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Österreichisches Musiklexikon Online · Treccanis Enciclopedia Italiana
Нормативний контроль
Freebase: /m/0jklc · GND: 4284287-6 · LCCN: n80098192 · NLA: 1564860 · VIAF: 209093644