Arial

Arial
Стиль Шрифти без зарубок
Класифікація Гротеск
Дата створення 1982
Дизайнер Робін Ніколас
Патрісія Сандерс
Ліцензія пропрієтарна ліцензія[d][1]
CMNS: Arial у Вікісховищі

Arial ([ˈɛəɹiəl]) — гротескний шрифт, створений 1982 року шрифтовими дизайнерами Робіном Ніколасом і Патрисією Сандерс для Monotype[2]. Мета створення Arial полягала в тому, аби запропонувати легше читану альтернативу поширеному шрифту Helvetica Макса Мідінгера на моніторах з низькою роздільністю.

Arial характеризується великою шириною середніх елементів символів і простими формами без зарубок. Шрифт набув широкої поширеності, оскільки стандартно поширюється разом із Microsoft Windows 3.1.

Arial і Helvetica

Попри поширені ствердження, Arial не створювався як цілковита копія шрифту Helvetica. Натомість шрифт Grotesque 215 від Monotype був змінений таким чином, аби він відповідав метрикам Helvetica[3]. Тому Arial і Helvetica геометрично походять один на одного, хоча, будучи підготовленим, форми їхніх символів легко відрізнити[4].

Критика

Численні типографи сприймають Arial як негарний, оскільки форми його символів досить бідні та незбалансовані, а його велика ширина середніх елементів суперечить загальному розвитку в часі[5]. Зокрема, великі літери здаються товщими через високу оптичну густину сірого тону.

Класифікація

  • За стандартом DIN 16518 Arial категоризується в групі VIa (лінійна антиква без зарубок із класичним характером).

Arial у комп'ютерній техніці

При використанні принтерів, які підтримують PostScript в операційній системі Microsoft Windows, Arial часто самостійно замінюється на попередньо встановлену Helvetica, аби виграти (на сьогодні мінімальну) швидкість друку. Якщо необхідно роздрукувати саме в шрифті Arial, необхідно обрати «Особливості» в «Меню» відповідного принтера, викликати вкладинку «Замінна таблиця для шрифтів» і надати Arial опцію «Завантажити як шрифт». Це необхідно для чотирьох варіантів шрифту (звичайний, напівжирний, курсив, напівжирний курсив).

Спеціальний варіант Arial Unicode MS — досить широко поширений шрифт, яка містить більшість символів Юнікоду. Він менше пристосований для символів неазійських мов, оскільки цей шрифт не має курсивного варіанту, а також кернінгу, який слугує для гармонійнішого відображення виведеного тексту.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Arial
  • Походження Arial [Архівовано 25 травня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Порівняння Helvetica, Arial і Monotype Grotesque 215 [Архівовано 24 листопада 2005 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Список варіантів Arial [Архівовано 15 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Список варіантів Arial [Архівовано 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Arial Unicode MS Bold (Linotype.com) [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. ↑ https://www.microsoft.com/typography/fonts/font.aspx?FMID=1705
  2. ↑ Beschreibung auf Fonts.com. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 22 січня 2020.
  3. ↑ Mark Simonson (2011). The Scourge of Arial (англ.). Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 10 лютого 2012.
  4. ↑ Vgl. Mark Simonson (2011). How to Spot Arial (англ.). Архів оригіналу за 24 листопада 2005. Процитовано 10 лютого 2012.
  5. ↑ [Архівовано [Дата відсутня], у www.agenturtschi.ch] (PDF; 535 kB)