Airspeed Oxford
| Airspeed Oxford | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | навчально-тренувальний літак |
| Перший політ: | 19 червня 1937 |
| Прийнятий на озброєння: | листопад 1937 |
| На озброєнні у: |  Королівські ПС Великої Британії |
| Розробник: | Airspeed Ltd.d |
| Виробник: | Airspeed Ltd.[en] |
| Всього збудовано: | 8751 |
| Конструктор: | Airspeed Ltd.d |
| Екіпаж: | 2 особи |
| Максимальна швидкість (МШ): | 325 км/год |
| Дальність польоту: | 1125 км |
| Практична стеля: | 6400 м |
| Довжина: | 10,52 м |
| Висота: | 3,38 м |
| Розмах крила: | 16,26 м |
| Площа крила: | 32,33 м² |
| Двигуни: | 2 × Pratt & Whitney R-985-AN6 |
| Тяга (потужність): | 2 × 450 к.с (336 кВт.) |
| Кулеметне озброєння: | 1 × 7,7 мм. кулемет |
| | |
 Airspeed Oxford у Вікісховищі | |
Ейрспід AS.10 Оксфорд (англ. Airspeed AS.10 Oxford) — британський навчальний літак часів Другої світової війни. Інтенсивно використовувався в ВПС країн Британської співдружності для навчання навігаторів, радіо-операторів, бомбардирів і стрільців. Після війни залишався на озброєнні різних країн до середини 50-их років.
Історія створення
Компанія Airspeed Ltd.[en], яка була заснована тільки 1931 року, зазвичай не брала участі в конкурсах від авіаційного командування. Але в 1936 році була видана специфікація міністерства авіації T.23/36 на створення двомоторного навчального літака. Для участі в конкурсі Airspeed Ltd.[en] запропонувала проєкт AS.10, який базувався на успішному транспортному літаку AS.6 Envoy. Останній, на цей момент, вже використовувався в цивільній авіації, де заслужив слави надійного літака. В результаті конкурсу проєкт AS.10 був прийнятий і зроблене попереднє замовлення на 136 літаків.
Перший прототип AS.10, який вже отримав військове позначення «Оксфорд», піднявся в повітря 19 червня 1937 року. В листопаді були готові перші шість серійних літаків, які тоді ж надійшли в Центральну[en] і 11-ту льотні школи Королівських ВПС.
В цілому «Оксфорд» був дуже схожий на AS.6 Envoy, зокрема вони мали однакові фюзеляж і шасі. Основною відмінністю були інші двигуни і компоновання літака, також перша модифікація «Оксфорда» мала встановлену турель для навчання стрільців. В залежності від конфігурації на літаку окрім пілота (учня) і другого пілота (інструктора), могли навчатись стрілець, бомбардир, відеооператор, навігатор або радіо-оператор. Для навчання бомбардирів, стандартне подвійне керування було замінене на одиничне, а на місці другого пілота розташовувався бомбардир, який міг скидати навчальні димові бомби. Схожі зміни були передбачені і для інших ролей.[1]
З початком Другої світової війни потреба в літаках зросла, при цьому не тільки в Великій Британії, а і в інших країнах Британської співдружності. Окрім прямого застосування, як навчальні, Оксфорди використовувались як транспортні, зв'язкові, медичні і для настройки радарів.[2]
Модифікації і виробництво
- AS.10 Oxford Mk.I — оснащувався двигунами Armstrong Siddeley Cheetah X[en] потужністю 375 к.с. (280 кВт.) і призначався для навчання пілотів, стрільців і бомбардирів.
- AS.10 Oxford Mk.II — варіант Oxford I без турелі, призначався для навчання радіо операторів і навігаторів.
- AS.10 Oxford Mk.III — варіант Oxford II оснащений двигунами Armstrong Siddeley Cheetah XV потужністю 425 к.с. (315 кВт.) Було побудовано тільки один прототип.
- AS.10 Oxford Mk.IV — проєкт з двигунами de Havilland Gipsy Queen[en], жодного не було побудовано.
- AS.40 Oxford — цивільний варіант для дослідження радіотехніки, два літаки побудовано.
- AS.41 Oxford — один літак передано Miles Aircraft[en] для тестування двигунів Alvis Leonides[en].
- AS.42 Oxford — варіант Oxford I для Нової Зеландії, розроблений за специфікацією T.39/37
- AS.43 Oxford — варіант розвідника на базі AS.42
- AS.46 Oxford Mk.V — варіант з двигунами Pratt & Whitney R-985[en] потужністю 450 к.с. (335 кВт).
- AS.65 Consul — після війни близько 150 військових Oxford були перероблені в цивільні транспортні літаки з новим позначенням Airspeed Consul.
Завод Airspeed в Портсмуті виготовив 4441 «Оксфордів», а завод в Крістчерчі ще 550, проте в період Другої світової війни, ці заводи не справлялись з потребами в літаках, тому «Оксфорди» також виготовлялись і іншими фірмам: компанія de Havilland виготовила 1515 літаків на заводі в Хетфілді[en], Percival Aircraft — 1360 на заводі в Лутоні, і Standart Motors — 750 в Ковентрі.[2]
Тактико-технічні характеристики Oxford Mk.V
Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[2]
Технічні характеристики
- Екіпаж: 2 особи
- Довжина: 10,52 м
- Висота: 3,38 м
- Розмах крила: 16,26 м
- Площа крила: 32,33 м²
- Маса порожнього: 2575 кг
- Максимальна злітна маса: 3629 кг
- Двигун: 2 × Pratt & Whitney R-985-AN6
- Потужність: 2 × 450 к. с. (336 кВт.)
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 325 км/год (на висоті 1250 м.)
- Практична стеля: 6400 м
- Дальність польоту: 1125 км
Джерела
- Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)
Примітки
- ↑ Monday, 1984, с. 10.
- ↑ а б в Monday, 1984, с. 11.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Airspeed Oxford
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||
|
