Чемпіонат світу з футболу 1934 (кваліфікаційний раунд)

Відбір на чемпіонат світу 1934

Деталі турніру
Дата	11 червня 1933 —
Кількість команд	32 (з 3 конфедерацій)
Статистика турніру
Матчів зіграно	26
Голів забито	139 (5.35 за матч)
Найкращий бомбардир(и)	Ісідро Лангара Маріо Лопес Діонісіо Мехія (по 7 голів)
1938 →

Чемпіонат світу з футболу 1934 став першим чемпіонатом світу, фінальній частині якого передував кваліфікаційний раунд, адже заявки на участь у першому чемпіонаті світу надійшли лише від 13 збірних, усі з яких і стали учасниками світової першості.

Бажання ж і готовність позмагатися на другому чемпіонаті світу з футболу висловили представники 32 країн, що, зважаючи на формат фінальної частини турніру, який передбачав участь 16 збірних, обумовило необхідність попереднього проведення кваліфікаційного раунду для визначення його учасників^[1].

Навіть збірна Італії, країни-господаря фінального турніру, мала вибороти право участі в ньому, єдиний раз, коли участь команди на домашньому чемпіонаті світу не була заздалегідь гарантована^[1]. Діючі чемпіони світу, збірна Уругваю, відкинули можливість захисту титулу на полях Європи, загалом відмовившись від участі у чемпіонаті світу 1934 року на знак протесту проти фактичного ігнорування першого чемпіонату світу, що пройшов в Уругваї, майже всіма європейськими командами^[1][2].

З 32 команд, які мали змагатися у кваліфікаційному раунді ЧС-1934, хоча б по одній грі провели 27 команд, адже три команди знялися зі змагання до його початку, після чого ще дві команди кваліфікувалися до фінальної частини світової першості автоматично. В рамках відбіркового турніру загалом відбулося 27 матчів, в яких було забито 141 гол, тобто середня результативніть склала 5,22 гола за гру^[1]. Перший матч відбору відбувся між Швецією і Естонією у Стокгольмі 11 червня 1933 року, а останній — у Римі 24 травня 1934, за три дні до початку фінального турніру, коли збірна США здолала Мексику і стала останнім учасником світової першості.

Формат

Збірні Чилі, Перу та Туреччини знялися зі змагання до його початку^[1], а збірні Данії, Фінляндії, Латвії та Норвегії відкликали свої заявки на участь ще до проведення жеребкування.

32 команди-учасниці відбору на момент жеребкування були розподілені за географічною ознакою на 12 груп:

• Групи з 1 по 8 – Європа: 12 місць, на які претенедувала 21 команда.
• Групи 9, 10 та 11 – Америка: 3 місця, на які предентували 8 команд.
• Група 12 – Африка і Азія: 1 місце, на яке претендували 3 команди (включаючи збірну Туреччини).

Відбіркові групи розрізнялися кількістю учасників і турнірним форматом:

• Група 1 мала 3 учасників. Кожна команда проводила з кожним із суперників по одній грі. До фінальної частини чемпіонату світу виходив переможець групи.
• Групи 2, 3 та 5 мали по 2 учасники. Команди проводили по дві гри, одній удома і одній на виїзді. До фінальної частини чемпіонату світу виходили переможці груп.
• Група 4 мала 3 учасників. Кожна команда проводила з кожним із суперників по дві гри. До фінальної частини чемпіонату світу виходили команди, що посіли перше і друге місця.
• Групи 6, 7 та 8 мали по 3 учасники. Кожна команда проводила з кожним із суперників по одній грі. До фінальної частини чемпіонату світу виходили команди, що посіли перше і друге місця.
• Групи 9 та 10 мали по 2 учасники. До фінальної частини чемпіонату світу виходив переможець групи. В обох випадках по одній команді у кожній з груп (збірні Перу і Чилі) знялися зі змагання до його початку, тож їх суперники, відповідно збірні Бразилії і Аргентини, кваліфікуалися автоматично.
• Група 11 мала 4 учасників, змагання відбувалося у три раунди:
  • Перший раунд: збірна Гаїті проводила три матчі проти Куби. Переможець виходив до Другого раунду.
  • Другий раунд: збірна Мексики проводила три гри проти переможця Першого раунду. Переможець виходив до Фінального раунду.
  • Фінальний раунд: збірна США і переможець Другого раунду за результатом єдиної гри полі між собою на нейтральному визначали учасника фінальної частини чемпіонату світу.
• Група 12 мала 3 учасників. Після того, як один з учасників, збірна Туреччини, знялася зі змагання до його початку, переможець групи, що виходив до фінальної частини чемпіонату світу, визначався за підсумком двох ігор між двома командами, що залишилися, по одній вдома і на виїзді.

Групи

Група 1

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Швеція	2	2	0	0	8	2	4.00	4
2	Литва	1	0	0	1	0	2	0.00	0
3	Естонія	1	0	0	1	2	6	0.33	0

11 червня 1933

Швеція	6–2	Естонія
Кроон  7' Л. Бунке  10' Ерікссон  13', 70' Т. Бунке  43' Андерссон  79' (пен.)	Протокол	Касс  47' Куремаа  61'

Олімпійський стадіон (Стокгольм) Глядачів: 8,123 Арбітр: Рейдар Рандерс-Йогансен (Норвегія)

29 червня 1933

Литва	0–2	Швеція
	Протокол	Ганссон  55', 65'

Каріуоменес Глядачів: 6,000 Арбітр: Август Зільбер (Естонія)

Естонія і Литва не проводили очну гру, оскільки жодна з цих команд вже не мала шансів наздогнати Швецію^[3].

Швеція кваліфікувалася до фінальної частини чемпіонату світу.

Група 2

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Іспанія	2	2	0	0	11	1	11.0	4
2	Португалія	2	0	0	2	1	11	0.09	0

11 березня 1934

Іспанія	9–0	Португалія
Гонсалес  3' Лангара  13', 14' (пен.), 46', 71', 85' Регейро  65', 70' Вентольра  68'	Протокол

Естадіо Чамартін Глядачів: 50,000 Арбітр: Рафаель ван Прааг (Бельгія)

18 березня 1934

Португалія	1–2	Іспанія
Сілва  10'	Протокол	Лангара  12', 25'

Ештадіу ду Лум'яр Глядачів: 35,000 Арбітр: Рафаель ван Прааг (Бельгія)

Іспанія, вигравши із сумарним рахунком 11:1, кваліфікувалася до фінальної частини чемпіонату світу.

Група 3

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Італія	1	1	0	0	4	0	4.00	2
2	Греція	1	0	0	1	0	4	0.00	0

25 березня 1934

Італія	4–0	Греція
Гварізі  40' Меацца  44', 71' Феррарі  69'	Протокол

Сан-Сіро Глядачів: 20,000 Арбітр: Рене Мерсе (Швейцарія)

Італія кваліфікувалася до фінальної частини чемпіонату світу, оскільки Греція відмовилася від проведення матчу-відповіді^[1][2].

Група 4

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Угорщина	2	2	0	0	8	2	4.00	4
2	Австрія	1	1	0	0	6	1	6.00	2
3	Болгарія	3	0	0	3	3	14	0.21	0

25 березня 1934

Болгарія	1–4	Угорщина
Байкушев  27'	Протокол	Шароші  29' Сабо  61' (пен.) Тольді  88' Маркош  89'

Болгарска армія Глядачів: 10,000 Арбітр: Деніс Ксіфандо (Румунія)

25 квітня 1934

Австрія	6–1	Болгарія
Хорват  19', 22', 33' Цишек  59' Фіртль  62' Сінделар  67'	Протокол	Лозанов  66'

Ернст-Гаппель-Штадіон Глядачів: 25,000 Арбітр: Франтішек Цейнар (Чехословакія)

29 квітня 1934

Угорщина	4–1	Болгарія
Сабо  9', 58' Шолті  60', 73'	Протокол	Тодоров  61'

Хунгарія-керут Глядачів: 10,000 Арбітр: Ганс Франкенштайн (Австрія)

Болгарія знялася з турніру, тож Угорщина і Австрія кваліфікувалися без проведення решти матчів^[1].

Група 5

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Чехословаччина	1	1	0	0	2	1	2.00	2
2	Польща	1	0	0	1	1	2	0.5	0

15 жовтня 1933

Польща	1–2	Чехословаччина
Мартина  52' (пен.)	Протокол	Сильний  33' Пельцнер  77'

Стадіон Війська Польського Глядачів: 16,000 Арбітр: Деніс Ксіфандо (Румунія)

Збірна Польщі не змогла прибути до Праги на гру-відповідь, оскільки польський уряд відмовив гравцяв у наданні виїзних віз з політичних причин. Тому Чехословаччина кваліфікувалася без проведення другої гри^[4].

Група 6

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Румунія	2	1	1	0	4	3	2.00	3
2	Швейцарія	2	0	2	0	4	4	2.00	2
3	Югославія	2	0	1	1	3	4	0.75	1

24 вересня 1933

Югославія	2–2	Швейцарія
Крагич  50' Мар'янович  61'	Протокол	Фріджеріо  76' Єггі  80'

БСК Глядачів: 17,000 Арбітр: Алоїз Беранек (Австрія)

29 жовтня 1933

Швейцарія	2–2[a]	Румунія
Гуфшмід  75' Гохштрессер  80' (пен.)	Протокол	Сепі  18' Добаї  67'

Ванкдорф Глядачів: 15,000 Арбітр: Ганс Букманн (Нідерланди)

29 квітня 1934

Румунія	2–1	Югославія
Шварц  38' Добаї  74'	Протокол	Крагич  71'

ОНЕФ Глядачів: 20,000 Арбітр: Джон Лангенус (Бельгія)

Румунія і Швейцарія кваліфікувалися.

Група 7

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Нідерланди	2	2	0	0	9	4	2.25	4
2	Бельгія	2	0	1	1	6	8	0.75	1
3	Ірландія	2	0	1	1	6	9	0.67	1

25 лютого 1934

Ірландія	4–4	Бельгія
Мур  27', 48', 56', 75'	Протокол	Капелль  15' С. Ванден Ейнде  30' Ф. Ванден Ейнде  47', 60'

Далімаунт Парк Глядачів: 35,000 Арбітр: Томас Крю (Англія)

8 квітня 1934

Нідерланди	5–2	Ірландія
Сміт  41', 85' Бакгейс  67', 78' Венте  83'	Протокол	Сквайрс  44' Мур  57'

Олімпійський стадіон Глядачів: 38,000 Арбітр: Отто Ольссон (Швеція)

29 квітня 1934

Бельгія	2–4	Нідерланди
Гріммонпре  51' Воргоф  71'	Протокол	Сміт  60' Бакгейс  62', 84' Венте  64'

Босейлстадіон Глядачів: 42,000 Арбітр: Стенлі Роуз (Англія)

Нідерланди і Бельгія кваліфікувалися (Бельгія обійшла Ірландію за середньою кількістю забитих голів за матч)^[1].

Група 8

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Німеччина	1	1	0	0	9	1	9.00	2
2	Франція	1	1	0	0	6	1	6.00	2
3	Люксембург	2	0	0	2	2	15	0.13	0

11 березня 1934

Люксембург	1–9	Німеччина
Менгель  27'	Протокол	Рассельнберг  2', 35', 57', 89' Вігольд  12' Альбрехт  24' Гоманн  30', 52', 53'

Міський стадіон Глядачів: 14,500 Арбітр: Ян де Волф (Нідерланди)

15 квітня 1934

Люксембург	1–6	Франція
Шпейхер  47'	Протокол	Астон  3' Ніколя  26', 67', 85', 89' (пен.) Лібераті  80'

Міський стадіон Глядачів: 18,000 Арбітр: Марк Турфкруєр (Бельгія)

Остання гра між Німеччиною і Францією не проводилася, адже на той час обидві команди вже забезпечила собі два перші місця у підсумковій турнірній таблиці і кваліфікувалися до фінальної частини чемпіонату світу^[3].

Група 9

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Бразилія
2	Перу	знялася

Збірна Перу відмовилася від участі у відборі, тож Бразилія кваліфікувалася автоматично^[1].

Група 10

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Аргентина
2	Чилі	знялася

Збірна Чилі відмовилася від участі у відборі, тож Аргентина кваліфікувалася автоматично^[1].

Група 11

Перший раунд

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Куба	3	2	1	0	10	2	5.00	5
2	Гаїті	3	0	1	2	2	10	0.20	1

28 січня 1934 18:00 EST (UTC−5)

Гаїті	1–3	Куба
Сен-Фор  85' (пен.)	Протокол	Лопес  20' (пен.) Е. Сокорро  61' Мартінес  64'

Стад Сильвіо Катор Глядачів: 6,000 Арбітр: Джон Вільямс (США)

1 лютого 1934 18:00 EST (UTC−5)

Гаїті	1–1	Куба
Сен-Фор  25' (пен.)	Протокол	Лопес  85'

Стад Сильвіо Катор Глядачів: 6,000 Арбітр: Джон Вільямс (США)

4 лютого 1934 18:00 EST (UTC−5)

Гаїті	0–6	Куба
	Протокол	Е. Сокорро  5' Лопес  18', 86' Ф. Сокорро  37' Феррер  62' Сото  78'

Стад Сильвіо Катор Глядачів: 5,000 Арбітр: Джон Вільямс (США)

Куба виграла із загальним рахунком 10:2 і вийшла до другого раунду.

Другий раунд

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Мексика	3	3	0	0	12	3	4.00	6
2	Куба	3	0	0	3	3	12	0.25	0

4 березня 1934

Мексика	3–2	Куба
Мехія  12', 14', 16'	Протокол	Лопес  40', 63'

Парк Некакса Глядачів: 20,000 Арбітр: Едвард Донахі (США)

11 березня 1934

Мексика	5–0	Куба
Сота  24' Мехія  31', 40', 79' Росас  72'	Протокол

Парк Некакса Глядачів: 22,000 Арбітр: Едвард Донахі (США)

18 березня 1934

Мексика	4–1	Куба
Алонсо  32', 75' Рувалькаба  41' Маркос  55'	Протокол	Лопес  15'

Парк Некакса Глядачів: 10,000 Арбітр: Едвард Донахі (США)

Мексика виграла із загальним рахунком 12:3 і вийшла до Фінального раунду.

Фінальний раунд

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	США	1	1	0	0	4	2	2.00	2
2	Мексика	1	0	0	1	2	4	0.50	0

24 травня 1934[b]

США	4–2	Мексика
Донеллі  28', 32', 74', 87'	Протокол	Алонсо  25' Мехія  75'

Стадіо Націонале Глядачів: 12,000 Арбітр: Йоссуф Мохаммед (Єгипет)

Збірна США кваліфікувалася.

Група 12

Палестинська збірна, яка брала участь у відборі на чемпіонат світу, представляла територію, на яку розповсюджувався Британський мандат у Палестині, і мала у своєму складі гравців британського і єврейського походження^[8]. Фактично ця збірна була попередником збірної Ізраїлю і не має відношення до збірної Палестинської автономії, яка стала членом ФІФА 1998 року^[9].

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Єгипет	2	2	0	0	11	2	5.50	4
2	Британська Палестина	2	0	0	2	2	11	0.18	0
—	Туреччина	знялася

16 березня 1934

Єгипет	7–1	Британська Палестина
Мохтар  11', 35', 51' Таха  21', 79' Латіф  43', 87'	Протокол	Нудельманн  61'

Стадіон Британської армії Глядачів: 13,000 Арбітр: Стенді Веллс (Англія)

6 квітня 1934

Британська Палестина	1–4	Єгипет
Сукенік  54'	Протокол	Латіф  2' Мохтар  7', 22' Фавзі  35'

Хапоель Глядачів: 8,000 Арбітр: Фредерік Гудсбі (Англія)

Єгипет, вигравши із сумарним рахунком 11:2, кваліфікувався до фінальної частини чемпіонату світу.

Учасники

Лише шість команд, що кваліфікувалися до фінальної частини ЧС-1934 (Аргентина, Бельгія, Бразилія, Румунія, США і Франція) були учасниками чемпіонату світу 1930 року і відповідно удруге поспіль стали учасниками світової футбольної першості^[1].

Команда	Кількість участей	Кількість участей поспіль	Остання участь
Аргентина	2	2	1930
Австрія	1	1	–
Бельгія	2	2	1930
Бразилія	2	2	1930
Чехословаччина	1	1	–
Єгипет	1	1	–
Франція	2	2	1930
Німеччина	1	1	–
Угорщина	1	1	–
Італія	1	1	–
Нідерланди	1	1	–
Румунія	2	2	1930
Іспанія	1	1	–
Швеція	1	1	–
Швейцарія	1	1	–
США	2	2	1930

Бомбардири

7 голів

• Маріо Лопес
• Діонісіо Мехія
• Ісідро Лангара

5 голів

4 голи

• Жан Ніколя
• Йозеф Рассельнберг
• Беб Бакгейс
• Альдо Донеллі

3 голи

2 голи

1 гол

Коментарі

Примітки

Посилання

• Кваліфікаційний раунд чемпіонат світу з футболу 1934 на FIFA.com (англ.)
• Кваліфікаційний раунд чемпіонат світу з футболу 1934 на RSSSF.com (англ.)