Ò
Ò | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Латинська абетка | |||||||
A | B | C | D | E | F | G | |
H | I | J | K | L | M | N | |
O | P | Q | R | S | T | U | |
V | W | X | Y | Z | |||
Додаткові і варіантні знаки | |||||||
À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | |
Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | |
Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | |
Č | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | È | É | |
Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | |
Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | Ɡ | Ĥ | |
Ħ | Ì | Í | Î | Ï | Ī | Į | |
İ | I | IJ | Ĵ | Ķ | Ḱ | Ǩ | |
Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | |
LJ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | N̈ | Ɲ | |
Ƞ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | Ô | Õ | |
Ö | Ǫ | Ø | Ő | Œ | Ơ | Ɋ | |
ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | Ɽ | ß | ſ | |
Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | Š | Þ | Ţ | |
Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | T̈ | Ù | |
Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů | Ű | |
Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | Ý | Ŷ | |
Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | Ȥ | Ⱬ | |
Ź | Ż | Ƶ | Ž |
Ò, ò — літера розширеного латинського альфабету, утворена буквою O з додаванням гравісу.
Вона використовується в каталонській, еміліансько-романьольській, ломбардській, окситанській, кашубській, сардинській, шотландській ґельській, таоській, в’єтнамській, гаїтянській креольській, норвезькій, валлійській та італійській мовах.
Використання
Кашубська
Ò — 28-ма літера кашубського альфабету і позначає /wɛ/.
В'єтнамська
У в'єтнамському альфабеті ò — тон гуйон (тон падіння) «о».
Китайська
У китайській мові піньїнь ò — тон янгу (阳去, спадний тон) «о».
Валлійська
У валлійській мові гравіс використовується на o для позначення короткого звуку [ɔ] у слові, яке інакше вимовлялося б із довгим [oː] звуком: còd[kɔd] "тріска" проти тріски[koːd] «код».
Італійська
В італійській мові гравіс використовується над будь-яким голосним для позначення кінцевого наголосу слова: Niccolò (еквівалент Ніколас і прізвище Макіавеллі ).
Його також можна використовувати на некінцевих голосних o та e, щоб позначити, що голосний наголошений і відкритий : còrso, «корсиканська», проти córso, «курс»/ «бігти», причастка минулого часу «correre». Ò позначає відкритий серединний заокруглений голосний /ɔ/, а È представляє відкритий серединний передній незаокруглений голосний /ɛ/.
Емільяно-романьйольська
У емільянській ò використовується для позначення [ɔː], наприклад, òs [ɔːs] «кістка». У романьйольській вона використовується для позначення [ɔ], наприклад, piò [pjɔ] «більше».
Норвезька
Ò можна знайти в норвезькому слові òg, яке є альтернативним написанням også, що означає «також». Це слово зустрічається як у нюнорську, так і в букмолі.
Македонський
У македонській мові ò використовується, щоб відрізнити слово òд (англ. walk) від більш поширеного од (англ. from). І ò, і о вимовляються як [o].
Кодування
Символ | Ò | ò | ||
---|---|---|---|---|
Unicode name | LATIN CAPITAL LETTER O WITH GRAVE | LATIN SMALL LETTER O WITH GRAVE | ||
Encodings | decimal | hex | decimal | hex |
Unicode | 210 | U+00D2 | 242 | U+00F2 |
UTF-8 | 195 146 | C3 92 | 195 178 | C3 B2 |
Числове позначення символів | Ò | Ò | ò | ò |
Named character reference | Ò | ò | ||
ISO 8859-1, 3, 9, 14, 15, 16 | 210 0 | D2 | 242 0 | F2 |